наварювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
наварювати — рюю, рюєш, Пр. 1. Приварювати метал. 2. Наварити певну кількість їжі … Словник лемківскої говірки
наварити — див. наварювати … Український тлумачний словник
наварюваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до наварювати … Український тлумачний словник
наварювання — я, с. Дія за знач. наварювати 3) … Український тлумачний словник
наварюватися — юється, недок., навари/тися, ва/риться, док. 1) Подовжуватися за допомогою наварювання (про металеві вироби). || Приварюватися, прироблятися за допомогою зварювання. 2) тільки недок. пас. до наварювати … Український тлумачний словник
насталювати — юю, юєш, недок., настали/ти, лю/, ли/ш, док., перех. Наварювати сталлю і нагострювати що небудь у якійсь кількості … Український тлумачний словник
сталити — лю/, ли/ш, недок., перех. 1) Наварювати сталлю і гострити що небудь. || Заварювати сталлю тріщини, отвори в чому небудь металевому. 2) Те саме, що гартувати … Український тлумачний словник
нанадити — наджу, диш, Ол. Насталити і загартувати; наварювати сталл[ю] і нагострювати що небудь. Нанадити сокыру … Словник лемківскої говірки
насталювати — люю, люєш, (насталяти, сталям), (насталити, сталю, лиш), Пр. Наварювати сталлю і нагострювати прилади, та інструменти … Словник лемківскої говірки